Мля, братаны! Слушайте, щас я вам расскажу, как я намотался на закладки, закинула хэш и сбежала с уроков!
Однажды, когда гуляли с моим вмазанным крысой другом, он мне деловой варик предложил. Долго я не думала и сразу согласилась. Ведь, братва, кто не рискует, тот не пьет шампанского!
И так, решили мы вместе загасить винт и найти место, где можно закупить закладки. Нам нужна была "тема" и варианты были два: закладки - для тех, кто любит чего-то посильнее, и гидропоника - для любителей марихуаны. Какая меня заинтересовала? Просто решить! Я, конечно, не против травы, но сегодня хотелось чего-то по-серьезнее, по-взрослому!
Итак, братишки, мы отправились на поиски. "Скорее бы уже найти этот варик!", - думала я.
Прошли мы несколько километров и наконец-то нашли свой долгожданный вариант. Вошли в здание, а там целый ассортимент закладок - экстази в разных формах, LSD разных цветов и даже МДМА. О, это просто была находка!
Оплатили мы свои закладки и торжественно выбрались на улицу. "Теперь самое время закинуть хэш!", - подумала я.
Закатили мы одну "булку" и приступили к делу. Пока мы сгорали от нервов и ожидания, думали, как же смешно будет уйти с уроков на самом пике воздействия! Это же просто классика!
И вот, наш час настал. Сидели мы на уроке и чувствовали себя на вершине мира. Никакой учебы, тупых заданий и скуки! Мы были свободные птицы, которые искупались в бассейне эйфории!
Компания улетела, а препод, как всегда, ни сном, ни духом. Напарник моей шаловливой задницы подошел к доске и произнес, наверное, самую глупую фразу: "Сэм, а можешь передать мне ручку?". Я с удовольствием передала ему свой шариковый гелевый ручки и сказала: "Уиии, лети, мой герой!"
А потом, братва, был только трепещущий мир. Мы с нашей вмазанной крысой решили расслабиться и пойти погулять по городу. Самое забавное было то, что нам никто ничего не понял! Видимо, наше сияние было слишком ярким для обычных смертных.
Мы прогулялись по парку, чувствуя каждую песчинку, каждый листок под ногами. Как будто вообще стали гулять по области эйфории! А потом мы, братва, решили проверить свои новые суперспособности и попробовали сделать пару трюков. Наши смешные искаженные лица и несуразные движения вызывали взрыв смеха! Мы смеялись до слез, ощущая, как каждая клеточка нашего тела погружается в эту безумную атмосферу.
А потом нас охватила такая странная мысль - пойти на крышу самого высокого здания в городе и устроить там истинный феерический шоу! Не могли мы пройти мимо такого предложения. Ведь кто знает, может быть это последний раз, когда мы вмазываемся так, что теряем голову?
Поднялись мы на крышу, словно на крыльях мечты. Вся наша смесь чувственности и безумия превратилась в настоящий спектакль! Казалось, что весь город смотрит на нас и аплодирует! Люди остановились на улице и замирали от восторга!
Очень скоро, конечно, нас спустили на землю, и мы оказались в центре внимания не только полиции, но и местных новостей. Потом были разговоры с родителями, психологами и воспитателями. Все говорили о том, что мы - безответственные выпендрежники, которые гонялись за химическими ощущениями, не задумываясь о последствиях.
Но знаете что, братва? Я не жалею ни о минуте, проведенной в мире закладок и гидропоники. Я нашла там себя и свою настоящую свободу. Я стала настоящим комиком наркоманом, который знает, что в этом городе - нашем городе - нет правил и запретов, есть только наши страсти и наши мечты. И мы готовы загареться до конца, несмотря на риски и опасности!
Короче, братва, ощущения того дня я не забуду никогда!
Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд